- продовжувач
- -а, ч.Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
продовжувач — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Кудрин, Олег Викторович — Олег Кудрин Дата рождения: 11 июля 1964(1964 07 11) (48 лет) Место рождения: Одесса, УССР, СССР Род деятельности: журналист, писатель … Википедия
Селивачёв, Михаил Романович — (укр. Селівачов, Михайло Романович, род. 19 июня 1946(19460619), Киев) украинский искусствовед, главный редактор Вестника археологии, искусства, культурной антропологии «Ант»; автор около 700 научных и популярных работ, опубликованных… … Википедия
наступник — а, ч. 1) Той, хто змінює кого небудь на якомусь посту, займає місце або посаду свого попередника. || Продовжувач чиєї небудь діяльності, чиїхось традицій. 2) книжн., рідко. Особа, яка одержала спадщину або яка має право на одержання її … Український тлумачний словник
продовжувачка — и. Жін. до продовжувач … Український тлумачний словник
спадкоємець — мця, ч. 1) Особа, що одержала спадщину або має право на її одержання. || Рідна дитина, перев. син. || Син правителя або інша особа, до якої має перейти влада. 2) перен. Продовжувач чиєї небудь діяльності, справи, певних традицій тощо … Український тлумачний словник
послідовник — (той, хто наслідує когось / щось, іде за чиїмсь прикладом), продовжувач, наслідувач, прибічник, прихильник, апостол, адепт; наступник, учень, вихованець, виученик, спадкоємець (той, хто сприйняв погляди, учення тощо якоїсь людини чи організації) … Словник синонімів української мови
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки